Покращення якості низькооктанових фракцій вуглеводнів в умовах каталітичної обробки на алюмокремнієвих каталізаторах
Article PDF

Як цитувати

Євдокименко, В., Хімач, Н., Ткаченко, Т., Каменських, Д., Доля, Л., Коротун, О., Кисельов, Ю., & Кашковський, В. (2020). Покращення якості низькооктанових фракцій вуглеводнів в умовах каталітичної обробки на алюмокремнієвих каталізаторах. Каталіз та нафтохімія, (30), 66-72. https://doi.org/10.15407/kataliz2020.30.066

Анотація

Пошук нових альтернативних джерел енергії є основним викликом сьогодення. Зменшення видобутку нафти, газу, кам’яного вугілля можна досягти за рахунок раціонального використання біомаси як сировини для паливно-мастильних матеріалів. Термохімічна обробка біомаси дозволяє отримувати вихідну сировину для низки процесів, зокрема відділення вуглеводневих компонентів та їх каталітична обробка дозволяє отримати альтернативні компоненти для моторних палив. Головною перевагою застосування вуглеводневих фракції з біомаси є те, що в них повністю відсутні сірко- або нітрогенвмісні сполуки, які відіграють роль каталітичних отрут.

Каталітичні дослідження проводили в проточному реакторі при об‘ємі завантаженого каталізатора 30см3, температури у зоні реакції - 350±5 °С та тиску 0,1 МПа. Вихідну сировину подавали у реакційну зону за допомогою насоса із постійною швидкістю 1 год-1. Напрям подачі сировини згори вниз.
У даній роботі показано, що промислові алюмосилікати, являють собою структурні сполуки (Кат.25, Кат.38, Кат.50, Кат.80) та проявляють каталітичні властивості у процесі крекінгу, що відображається в підвищенні октанового числа від 8 до 20 одиниць. Чим вища їх крекуюча активність тим більше утворюється газових продуктів та змінюється фракційний склад в напрямку ізомернних вуглеводнів, що підтверджує газохроматографічний аналіз. За кількістю газової фази та складом рідких продуктів слід відзначити, що найбільш активним каталізатором виявився зразок Кат.25. Дана ефективність пов’язана з хімічним складом та методами синтезу застосованих в процесі каталізаторів, які по своїй природі містять катіони алюмінію (Al3+) та кремнію (Si4+), що безумовно впливає на формування кислотних центрів Бренстеда, які відповідальні за перебіг процесу крекінгу. В свою чергу, каталізатори типу Кат.1 та Кат.2 зі значним вмістом алюмінію та відсутнім каталітичним ефектом можна охарактеризувати як механічну суміш зазначених основних оксидів, а не алюмосилікатну матрицю з певною структурою.
Виходячи з отриманих результатів відновлювальна біомаса є потенційним джерелом для одержання вуглеводневих фракцій, які після процесів каталітичної обробки можуть слугувати якісними високооктановими компонентами альтернативних палив.

https://doi.org/10.15407/kataliz2020.30.066
Article PDF

Посилання

Ciferno J.P., Marano J.J. Benchmarking Biomass Gasification Technologies for Fuels, Chemicals and Hydrogen Production. U.S. Department of Energy National Energy Technology Laboratory. 2002. 65 P.

Renewables Information. Publication of International Energy Agency. 2011. Р. 497. URL: http://www.planbleu.org/portail_doc/renewables_information 2011.pdf

Shchokin A.R. Kolesnyk YU.V. Perspektyvy vyrobnytstva i zastosuvannya biopalyva v Ukrayini. Élektronnyy zhurnal énerhoservysnoy kompanyy "Ékolohycheskye systemy". 2003. №5. URL: http://www.necin.com.ua

Zubenko S.O., Patrylyak L.K., Konovalov S.V.. Porivnyannya fizyko-khimichnykh ta ekspluatatsiynykh vlastyvostey biodyzelʹnoho palyva na osnovi metanolu ta biospyrtiv. Katalyz y neftekhymyya. 2018. № 27. pp.1-8. [in Ukrainian]

Prokip A.V. Ekoloho-ekonomichna otsinka zamishchennya nevidnovlyuvanykh enerhoresursiv biolohichno vidnovlyuvanymy. Lʹviv, ZUTSK, 2010. 212 p.

Valihura K.V., Solovyov S.O. Katalizatory parofaznoyi kondensatsiyi C1-C4 spyrtiv z podovzhennyam vuhletsevoho lantsyuha. Kataliz ta naftokhimiya, 2020. №. 29. pp. 32-51. [in Ukrainian]

https://doi.org/10.15407/kataliz2020.29.032

Kleinhans H. Development of lignin carbon fibers: Evaluation of the carbonization process. Journal of Applied Polymer Science. 2016. V.133(38).

https://doi.org/10.1002/app.43965

Sklyarenko E.V. Stvorennya piroliznykh tekhnolohiy ta ustanovky dlya termokhimichnoyi konversiyi roslynnoyi biomasy. Dys. k.t.n. In-t tekhn. teplofizyky NAN Ukrayiny. Kyiv. 2017. 193 p. [in Ukrainian]

Matviychuk D.A., Yevdokymenko V.O., Kamensʹkykh D.S., Tkachenko T.V., Aksylenko M.D., Kashkovsʹkyy V.I. Sumishevi palyva na osnovi orhanichnykh vidkhodiv. Katalyz y neftekhymyya, 2018, № 27. pp. 47-53. [in Ukrainian]

Kashkovsʹkyy V.I., Yevdokymenko V.O., Kamensʹkykh D.S., Tkachenko T.V., Vakhrin V.V. Kompleksna tekhnolohiya pererobky deyakykh orhanomineralʹnykh vidkhodiv. ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13(3): pp. 57-69. [in Ukrainian]

https://doi.org/10.15407/scin13.03.057

Patent: 57987 Hotsulenko V.V., Kyselʹov YU.V., Kyselʹov V.P. Sposib vyznachennya oktanovoho chysla palyva i prystriy dlya yoho zdiysnennya. Opublikovano: 15.07 2003. Byuletenʹ №7.