Одержання уреатних мастил з використанням продуктів трансформації олій
Article PDF

Ключові слова

уреатне мастило, моноаміноаміди жирних кислот, ріпакова олія, пакет олеоприсадок
трибологічні характеристики, біорозщеплюваність

Як цитувати

Папейкін, О., Бодачівська, Л., Сафронов, О., Венгер, І., & Венгер, І. (2020). Одержання уреатних мастил з використанням продуктів трансформації олій. Каталіз та нафтохімія, (29), 84-91. https://doi.org/10.15407/kataliz2020.29.084

Анотація

Продемонстрована можливість застосування ПАР рослинного походження в якості компонентів загусника уреатних мастил. Переамідуванням триацилгліцеридів ріпакової олії етилендіаміном в присутності каталізатору – трет-бутилату калію, синтезовано моноаміноаміди жирних кислот лінійної структури. Взаємодією поліізоціанату з моноаміноамідами жирних кислот у мольному співвідношенні 1:2,5 у середовищі нафтової оливи, синтезовані уреатні тиксотропні системи, які характеризуються високим рівнем механічної та колоїдної стабільності. Їхній склад, хімічна будова встановлені комплексом спектрометричних методів аналізу. Методом дериватографічного аналізу встановлена верхня температурна межа застосування синтезованого уреатного мастила в діапазоні 150-200 ºС. Встановлено, що поєднання олеохімічних продуктів – полісечовинної дисперсної фази з пакетом трибологічно ефективного Етерол-10S та поліфункціонального додатку Фосфолідін – дозволяє отримати уреатні мастила з високою термічною стійкістю, ЕР властивостями, поліпшеними захисними і антиокиснювальними характеристиками. Застосування екологічно безпечних олеохімічних продуктів у складі загусника і додатків мастила покращує біорозщеплюваність розробленої мастильної композиції. Все це дозволяє рекомендувати розроблене уреатне мастило для використання в умовах підвищених токсиколого-екологічних вимог, навантажень і температур.

https://doi.org/10.15407/kataliz2020.29.084
Article PDF

Посилання

Ishhuk Ju.L. Sostav, struktura i svojstva plastichnyh smazok. Kiev, 1996. 516. [in Russian].

Brannen C.G., Brimstrum L.C., Swaken E.A. Substituted ureas as grease thickeners. NLGI Spokesman. 1954. 18. 8-13.

NLGI Lubricating Grease Production Survey. 2018. 30.

Nikishina Z.M., Butovec V.V., Lend'el I.V., Strashenko M.Ja. Vysokotemperaturnye polimochevinnye smazki. HTTM. 1987. 4. 12-14. [in Russian].

Bodachivskyi Iu., Pop G. Synthesis of functional compounds and materials from biolipids. International Conference on Organic Synthesis, BOS 2016 (Balticum Organicum Syntheticum): Abstract Book (Riga, July 3-6 2016). Riga, 2016. 47.

Bodachivskyi Yu.S., Pop G.S. Synthesis and structure of sulfur-containing antifriction additives for lubricants. Kataliz ta naftohimia. 2014. 23. 15-23.

Safronov O.I., Papeikin O.O., Venher I.O., Bodachivska L.Iu. Doslidzhennia katalitychnoi dii tret-butylatu kaliiu v reaktsiiakh amiduvannia atsylhlitserydiv ripakovoi olii. Naukovi visti KPI. 2019. 4. 83-88 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.20535/kpi-sn.2019.4.180743

Zheleznyi L.V. Osoblyvosti syntezu ureatnykh tyksotropnykh system. Ukrainskyi khimichnyi zhurnal. 2016. 82 (12). 117-122. [in Ukrainian].

Hurley, S., Cann, P. M. Starved Lubrication of EHL Contacts - Relationship to Bulk Grease Properties. NLGI Spokesman. 2000. 64 (2). 15-32.

Pimenova L.N. Termografija. Metodicheskie ukazanija. Tomsk, 2005. 19. [in Russian].

Klamann D. Smazki i rodstvennye produkty. Sintez, svojstva, primenenie, mezhdunarodnye standarty. Moskva, 1988. 488. [in Russian].